- змінливий
- —————————————————————————————змінли́вийприкметникрідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
змінливий
Смотреть что такое "змінливий" в других словарях:
змінливий — а, е, рідко. Те саме, що мінливий … Український тлумачний словник
перемінливий — а, е, рідко. Такий, що часто змінюється, схильний до частих змін; мінливий … Український тлумачний словник
перемінливий — прикметник рідко … Орфографічний словник української мови
гомінливий — а, е. 1) Який багато говорить; говіркий. || Сповнений гомону. 2) перен. Який видає безладні звуки, шумить … Український тлумачний словник
мінливий — а, е. 1) Який швидко змінюється. || у знач. ім. мінли/ве, вого, с. Те, що швидко змінюється. || Який зазнає різких змін (про погоду). || Який триває недовго (про щастя). 2) З переливами відтінків, тонів (про барви, звуки тощо) … Український тлумачний словник
пінливий — а, е. Який піниться (у 1, 2 знач.) … Український тлумачний словник
рівномінливий — а, е. Те саме, що рівнозмінний … Український тлумачний словник
мінливий — [м інли/вией] м. (на) вому / в ім, мн. в і … Орфоепічний словник української мови
мінливий — (який швидко змінюється / зазнає різких змін тощо), змінний, перемінний, непостійний, вередливий; несталий, нестійкий, перепадистий (про погоду, настрій тощо); переливчастий (про барви) Пор. рухливий I, 2) … Словник синонімів української мови
гомінливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
